"Палицями замахувались в обличчя і реготали" - охоронці "Каравану" гамселять клієнтів ні за що та називають "під***ми"
Александра Щербаня несколько лет назад избили охранники "Каравана".
Олександра Щербаня 5 липня 2009-го року затримали та побили охоронці "Каравану". Звинуватили, що вкрав батарейки вартістю 15 гривень. Киянин на той час працював позаштатним кореспондентом УНІАНу, також працював помічником кандидата в народні депутати. За освітою юрист.
"Заїхав до "Каравану" за батарейками та квасом, - розповідає чоловік Gazeta.ua. - Взяв з полиці батарейки, але не знайшов квасу. Залишив батарейки на стелажі. На виході з супермаркету підійшов охоронець. Сказав, що зі мною хочуть поговорити. Ми пішли в ту саму кімнату охорони".
Щербань пригадує, що супроводжували його троє охоронців. Два йшли по боках, один позаду. В кімнаті сидів ще один.
"З цензурних слів у них були тільки сполучники "в" та "на". Говорили виключно матюками, але смисл був такий, що я вкрав батарейки. Це літо, я був одягнений в майку та легкі штани. У кишені тільки гаманець, ключі в руках. Я вивернув, все показав. Не в труси ж сховав. Казав, де залишив батарейки. Питався, чи схожий я на крадія? Потім сказав, що піду, а вони нехай шукають батарейки. Охоронці продовжували матюкатись, хапались за палиці, замахувались".
Коли вставав зі стільця, кричали: "Сидіти!". Один з них стояв на вході.
"Я підвівся, підійшов до нього, запитав - ви мене затримуєте? У відповідь почув: "А що, тебе тут хтось тримає?" Маю вагу більше 110 кіло і зріст під 185, тому коли зробив крок вперед, він зсунувся. Відразу один кинувся на одну руку, інший на другу. Той, що був позаду, схопив за горлянку. Закинув мою голову і почав тиснути на кадик. Четвертий обняв за торс, пробували повалити. Махати кулаками не збирався. Вони ж можуть мати пневматичну зброю, балончики. Не хотілось це випробувати на собі".
Каже, що на відео вбивства добре видно кімнату охорони. З холу "Каравану" за дверима з електронним замком - коридор, а потім маленька кімнатка.
"Я обох охоронців відштовхнув, потім ними ж вибив двері одні, а потім другі, які були на магнітному замку. А їх просто так не відкриєш. І всі четверо по черзі вилетіли в коридор"
В цей момент Олександр почув по рації одного з охоронців, що знайшлись батарейки.
"А охоронці просто почали розходитись, ніби нічого не сталось. Я кричав їм щоб зупинились, кликав начальника охорони. Людей, які зібрались навколо, попросив викликати міліцію. Прийшов начальник охорони. Я не бачив фото людей, в яких стріляли, але зовні по відео, він був дуже схожий на одного з вбитих. Це чоловік у білій сорочці, лисий, трішки повнуватий (Бурчак, якого на відео застрелили першим у серце — ред. ). Він з'явився ще з одним охоронцем. Говорив тільки зі своїми підлеглими. Я до них підійшов, просив пояснити на якій підставі мене затримали, фізично утримували. Він не повертаючи голови сказав тільки, що за своїх вибачається".
Олександр вимагав, аби всі представились і назвали свої прізвища. На одязі охоронців були тільки бейджики із іменами без прізвищ і посад — типу "Михайло, охоронець".
Начальник охраны сказал мужчине: "Пошел ты к такой-то матери"
"Цей начальник охорони каже мені: "Пішов ти до такої-то матері". Навіть голову не повернув. Я підійшов до одного з охоронців, смикнув бейджик на прищіпці та сказав, що він піде разом із моєю заявою до прокуратури"
Далі, зазначає постраждалий, допустив фатальну помилку - повернувся до них спиною. Почув тільки "Ламай його!".
"Це на очах близько сотні людей. Кинулись на мене, тримали за руки, горло, корпус. Шість людей хвилин 15 намагались скрутити. Спочатку пробували затягнути в туалет. З першого разу в них не виходило, бо брикався та обурювався. Моєю головою знесли пів дверного косяка, бо не попадали в отвір. Я був тараном. Декілька разів моєю головою, плечем, коліном, руками пробували пробити стінку. Потім втискували, десь коліно чіплялось, десь лікті. Не пам'ятаю, як, але затягнули в кімнату охорони. Там повалили на землю. Один сів на спину, інші за руки, заламали голову, душили. Відчув, що непритомнію. Тоді трішки відпустили. Коли почав вставати, знову почали бити. Палицями замахувались в обличчя, в сантиметрі від нього зупинялись і реготали, - пригадує чоловік.
За його словами, міліціонери з Оболонського райвідділу, які приїхали, поставились так, ніби лоха ще одного "віджали".
"Не просили документів, не цікавились хто я такий. Потиснули руки охоронцям, як старим знайомим. Спитали, що сталось. Ті показали на мене. Сказали: "ось пі***с".
Заяву від нього приймати не хотіли. Ледве вмовив.
"Маю юридичну освіту і знаю, як мала діяти міліція. Вони поступили не так. Я вимагав вилучити відеозапис. Вони вилучили. Але там було тільки два кадри. Як ходжу біля батарейок, як стою біля води. А всередині кімнати охорони тільки пару кадрів поки сидимо, розмовляємо. Хоча я бачив там камери, вони були. Згодом, коли вже спілкувався з дільничним, той зізнався, що я не перший такий. Пояснив, коли там щось відбувається, то відеозапису то немає, то є".
Наступного дня чоловік зняв побої. Вони були легкого ступеню.
"Коли людину душать, в нього залишаються потертості та синці. Вони були на шиї, під пахвами, на ліктях та колінах. Я пробував порушили кримінальну справу. Міліція відмовила. Подавав в суд, залучав прокуратуру. Теж відмовили".
Друг Олександра зареєстрував сайт "Каравану. Нет".
"Чув, що це обговорюється на сайтах, в маршрутках. Тому, що я був не єдиний. Люди писали листи, залишали свої контакти. Розповідали, що з ними робили. У мене на той час було сильне бажання наказати охоронців. А потім завагітніла дружина. І все кинув. Хотілось більше часу з родиною проводити, а не з цими охоронцями".
Каже, що охоронці теж написали заяву в міліцію. Нібито Олександр застосував до них силу, побив і пробував щось вкрасти.
http://gazeta.ua/articles/np/_palicyami ... ent/460410
